Ініціюють фактори: травми (до 70% випадків; напр., у 1/3 хворих після перелому Коллеса), інвазивні процедури (декомпресія при синдром карпального каналу, артроскопія, операції на хребті), захворювання внутрішніх органів (інфаркт міокарда, туберкульоз легенів, злоякісні пухлини, фіброз легенів), інсульт з геміпарезом, травми мозку; у деяких хворих причинний фактор невідомий. Патомеханизм неясний.
Клінічна картина
Частіше пошкодженими є зап’ясті, рідше коліно, стопа, таранно-п’ятковий суглоб, іноді ціла кінцівка (синдром плече-кисть або стегно-стопа), спорадично обличчя і тулуб. Ураження переважно асиметричні; якщо ураження виникають білатерально — тоді зміни кінцівки з протилежного боку розвиваються пізніше.
1. Симптоми:
- сильний, хронічний, пекучий біль за травмованою ділянкою (не стосується ні м’язів, ні суглобів); надмірна чутливість до механічних, теплових (наприклад, миття теплою водою) та больових подразників; гіперестезія, алодиния (поява болю у відповідь на дію слабких стимулів, які у фізіологічних умовах не викликають болю) і гіперпатія (виникнення болю після впливу легких подразників, особливо повторюваних); гіперчутливість до стимулів зменшується після елевації кінцівки, а посилюється при пасивних або активних рухах, зміні температури, емоційного стресу;
- трофічні і рухові зміни — ослаблення м’язів, нездатність виконувати рухи, тремор, скорочення м’язів, контрактури, атрофія шкіри, надмірне зроговіння, атрофія шкірних складок, пучок пальців, волосся (грубі волосся), нігтів (потовщені, білого або коричневого кольору, з борознами);
- судинні та вегетативні зміни — порівняно з протилежною кінцівкою блідість або почервоніння; гіпертермія або гіпотермія шкіри, набряк (у >80% хворих; спочатку тістоподібний, в подальшому більш щільний), підвищена пітливість.
2. Типове протягом: стадії за класифікацією Steinbrocker (розвиваються не у всіх хворих): 1 стадія (гостра), зазвичай 1-3 міс., до 12 міс. — біль, гіперестезія, зміна температури шкіри, порушення функції потовиділення (в більшості випадків захворювання закінчується на цій стадії); 2 стадія (дистрофічна), може тривати 1-2 роки — біль, трофічні зміни шкіри, волосся, нігтів; охолодження шкіри; 3 стадія (або хронічна атрофічна), триває кілька років — атрофія шкіри, контрактури, кісткові зміни, порушення функції кінцівки.
Об авторе