Захворювання булімією, що характеризується неконтрольованим вживанням величезних кількостей їжі, зазвичай ніяким чином не проявляється хворим у поза, для інформування оточуючих. Пацієнти як можна довше приховують факти обжерливості, потай купуючи великі обсяги їжі і продався їх поїдання. Будь-які спроби змусити пацієнта визнати таке наявне захворювання, як булімія, симптоми якого рідні рано чи пізно помічають, натикаються з боку хворого на агресію і роздратування. Хоча, як правило, ніхто, навіть близькі не здогадуються про справжній стан справ хворого булімією. Які ж ознаки такого захворювання, як булімія, відмітні особливості якої можна розгледіти у хворих при уважному до них ставлення?
Насторожитися близькі передбачуваного хворого ( або, швидше, хворий, т. к. 90% жертв булімії — це дівчата і жінки) повинні при наявності таких особливостей:
- занадто сильне захоплення різними дієтами, практика дієт з мінімально можливою кількістю калорій. Ретельний щоденний підрахунок калорій у всіх вживаних в їжу продукти харчування, ретельне вивчення калорійності добового раціону. Постійний вибір і вживання в їжу продуктів з низьким вмістом калорій;
- катування себе непомірними фізичними вправами, виконуваними з метою схуднення або коригування фігури;
- різке істотне підвищення або, навпаки, зниження маси тіла, порушення нормального менструального циклу або повне його припинення, погіршення стану волосся, шкіри та нігтів;
- використання різних груп лікарських засобів, у т. ч. сечогінних, блювотних та ін., часте депресивний стан хворого. Поширені при такому діагнозі, як булімія, симптоми в’ялості, зневоднення шкіри, дефекти нігтів, волосся.
Клінічно певні зміни можна виявити при обстеженні пацієнта у фахівця: у зв’язку з частими рвотами і відповідним попаданням в стравохід, глотку і ротову порожнину кислоти шлункового соку, у хворих спостерігаються набряки слинних залоз, їх гіпертрофія, а також пошкодження зубної емалі, запальні явища стравоходу.
Клінічно певні зміни можна виявити при обстеженні пацієнта у фахівця: у зв’язку з частими рвотами і відповідним попаданням в стравохід, глотку і ротову порожнину кислоти шлункового соку, у хворих спостерігаються набряки слинних залоз, їх гіпертрофія, а також пошкодження зубної емалі, запальні явища стравоходу.
Об авторе