Хронічний тонзиліт: симптоми і лікування

Хронічний тонзиліт: симптоми і лікування

Хронічний тонзиліт – це запалення піднебінних мигдалин, і розвивається дане захворювання з-за несприятливих факторів, які впливають на організм. Це такі фактори, як: переохолодження, вживання холодних напоїв і їжі, а також через зниження імунітету або алергічний фактор.

Симптоми хронічного тонзиліту

Ознаки, які характерні для хронічного тонзиліту – це коли хворий  відчувають біль у горлі, причому при ковтанні ця біль тільки посилюється після нічного сну або прийому холодних напоїв або їжі. Таке відчуття при хронічному тонзиліті, як ніби в горлі чужорідне тіло.

В переважній більшості випадків загострення хронічного тонзиліту супроводжується вторинним фаринголарингитом (тонзилогенным). В таких випадках з’являються скарги на відчуття першіння в горлі, кашель. У хворих розвивається інтоксикаційний синдром, що має свої особливості. Він характеризується нездужанням, підвищеною стомлюваністю, дратівливістю, підвищеною пітливістю. Хворі скаржаться на звичні головні болі, підвищення температури тіла вечорами не вище 38 С, можлива поява дискомфорту в області серця (серцебиття, відчуття перебоїв в роботі серця), задишки. Ці ознаки хронічного тонзиліту часто турбують хворих набагато сильніше, ніж місцеві прояви запального процесу.

Діагностика хронічного тонзиліту

Зазвичай діагностика хронічного тонзиліту не викликає труднощів у лікаря. Діагноз ставиться на підставі скарг хворого, анамнезу хвороби та огляду глотки. Достовірні ознаки хронічного тонзиліту, виявляються при огляді: потовщення і гіперемія піднебінних дужок, скупчення гнійного вмісту в лакунах мигдаликів, гнійні кісти або невеликі абсцеси мигдалин, збільшення і болючість при пальпації лімфатичних вузлів, найближчих до миндалинам

Лікування хронічного тонзиліту

Тактика лікування хронічного тонзиліту залежить від клінічного перебігу хвороби (загострення або ремісія).

Місцеве лікування хронічного тонзиліту, незалежно від фази процесу, що включає в себе:

  1. Промивання лакун піднебінних мигдаликів з метою видалення гнійного вмісту, і полоскання глотки і ротової порожнини мідно-срібним або фізіологічним розчином з додаванням антисептиків (мірамістин, хлоргесксидин). Курс лікування становить не менше 10-15 сеансів.
  2. Місцева антибактеріальна терапія — введення антисептичних препаратів та антибіотиків в піднебінні мигдалини.
  3. Застосування антисептиків у вигляді льодяників та таблеток для розсмоктування (септолете, граммидин, неоангин).
  4. Використання місцевих імуномодуляторів (рибомуніл, ІРС-19).
  5. Лікування апаратом «Тонизлор», яке можна проводити, як в амбулаторних, так і домашніх умовах, підвищує ефективність терапії тонзиліту в кілька разів. Апарат дозволяє поєднувати ультразвукове вплив на уражену тканину мигдаликів з аспірацією вмісту лакун і зрошенням їх антисептичними розчинами. Курс лікування складається з 5 процедур, виконуваних через день.
  6. Фізіотерапевтичне лікування: магніто-, лазеротерапія, електрофорез на область лімфатичних вузлів, які є регіонарними до миндалинам.
  7. Санація порожнини рота, носа і навколоносових пазух.

Загальна терапія

  1. Антибактеріальна терапія призначається лише для лікування загострення захворювання. Вибір антибактеріального препарату та схеми прийому може здійснювати тільки лікар. Неправильний вибір антибіотика буде сприяти появі стійкості мікрофлори до інших антибіотиків, що утруднить подальше лікування. Препаратами вибору на сьогоднішній день є антибіотики пеніцилінового ряду (напівсинтетичні широкого спектра дії), групи цефалоспоринів і макроліди. Тривалість антибактеріальної терапії становить від 5 днів до 2 тижнів. Варто зазначити, що лікування антибіотиками має поєднуватися з профілактикою дисбактеріозу. Рекомендується прийом еубіотиків (лінекс, аципол, біфідумбактерин).
  2. Імуностимулююча терапія необхідна, як при лікуванні загострень, так і хронічного перебігу захворювання. Можливе застосування природних, гомеопатичних і фармакологічних імунокоректорів. Рекомендується також вітамінотерапія та прийом препаратів, що містять антиоксиданти.

Хірургічне лікування (тонзилектомії)

Для операції з видалення піднебінних мигдалин повинні бути чіткі обґрунтовані показання:

  1. Поява околоминдаликовых або заглоточных абсцесів є абсолютним показанням до операції тонзилэктомии, оскільки це ускладнення може призвести до поширення гнійного процесу в грудну порожнину.
  2. Токсико — або інфекційно-алергічні захворювання, що супроводжують хронічний тонзиліт. У випадках, якщо виявляється зв’язок хронічного тонзиліту з появою болю в серці, артритами, захворюваннями нирок, лікар може зробити висновок про необхідність хірургічного втручання.
  3. Відсутність ефекту від консервативних методів лікування, коли загострення виникають частіше 3 разів на рік, лікар може рекомендувати пацієнту видалити піднебінні мигдалини.

Для операції з видалення піднебінних мигдалин повинні бути чіткі обґрунтовані показання:

  1. Поява околоминдаликовых або заглоточных абсцесів є абсолютним показанням до операції тонзилэктомии, оскільки це ускладнення може призвести до поширення гнійного процесу в грудну порожнину.
  2. Токсико — або інфекційно-алергічні захворювання, що супроводжують хронічний тонзиліт. У випадках, якщо виявляється зв’язок хронічного тонзиліту з появою болю в серці, артритами, захворюваннями нирок, лікар може зробити висновок про необхідність хірургічного втручання.
  3. Відсутність ефекту від консервативних методів лікування, коли загострення виникають частіше 3 разів на рік, лікар може рекомендувати пацієнту видалити піднебінні мигдалини.

Об авторе

Dany administrator

Оставить ответ