Лікування лейкоплакії вульви

Лейкоплакія вульви є одним з найнебезпечніших передракових захворювань жіночих статевих органів. Зовні візуалізується як білі вкраплення або бляшки на гиперемированной слизової оболонці великих і малих статевих губ, клітора і vestibulum vaginae. Якщо ж досліджувати паталогоанатомически дане захворювання, то буде складатися картина дистрофії мукозного шару вульви, яка виражається зроговінням, пролефиративными процесами плоского епітелію, що вистилає вхід в пихву, і його дескваимацией. Тобто основною патогенетичною ланкою у розвитку цієї проблеми є плоскоклітинна гіперплазія. Такі стани частіше виникають у жінок в період менопаузи, так як у них нерідко фоновим захворюванням є атрофічний вагініт та крауроз вульви. Хоча за останні кілька років все більше зустрічаються випадки лейкоплакії у жінок репродуктивного віку. При цьому ризик трансформації в злоякісну пухлину досить високий.

Є маса причин та етіологічних факторів, які тим чи іншим способом призводять до лейкоплакії вульви. До них можна віднести:

1. Специфічні та неспецифічні запальні захворювання вульви в анамнезі.
2. Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (дисплазія шийки матки).
3. Ендометріоз.
4. Генітальний герпес, хламідіоз, кандидоз, трихомоніаз, гонорея, папіломавірусна інфекція та ін
5. Травматичні пошкодження зовнішніх статевих органів при оперативних втручаннях, діагностичних вискоблюваннях і вакуум-аспирациях.
6. Авітамінози, неправильне харчування, нераціональний розподіл режиму праці і відпочинку, вік жінки більше сорока років, укорочений репродуктивний період, порушення обміну речовин – це все відноситься до факторів ризику.
7. Порушення гормонального фону, особливо зниження вироблення естрогенів.
8. Ендокринологічні захворювання – цукровий діабет, гіпотиреоз, ожиріння і т. д.
9. Ультрафіолетове випромінювання, зловживання алкоголем, куріння, що призводить до зниження імунологічної реактивності організму жінки.

Лікування лейкоплакії вульви буде залежати від форми захворювання. Тому в клініці розділяють три основних типи патологічного процесу – проста, або плоска, форма, бородавчаста та гіпертрофічна. Вони відрізняються глибиною ураження оболонок зовнішніх статевих органів та розповсюдженням за їх межі.

Досить часто лейкоплакії вульви у пацієнток мають безсимптомний характер. Але якщо ознаки все-таки є, то необхідно провести обстеження жінки для виключення раку або інших злоякісних захворювань. Симптоми можуть бути наступними:

1. Печіння і сверблячка в області малих статевих губ і клітора (якщо процес склерозується, то даний симптом посилюється).
2. Поява білястих плям невеликих розмірів, іноді множинних.
3. При тривалому перебігу захворювання – поява тріщин, ерозій, екскоріацій, виразок, що може призвести до приєднання інфекції і розвитку запального процесу статевих органів.
4. Диспареуния (значна болючість при статевих актах).
5. Біль і дискомфорт в області зовнішніх статевих органів.
6. Дизуричні прояви у вигляді почастішання сечовипускання, хворобливого сечовипускання і т. д.

При появі вищеперелічених ознак слід звернутися до лікаря-фахівця. Проведення діагностичних заходів допоможе повністю визначитися з клінічним діагнозом жінки. Для початку проводять повний гінекологічний огляд з бимануальным вагінальним і дзеркальним обстеженням. При цьому беруть мазки на бактеріоскопічне і цитологічний метод дослідження. З допомогою цитології можна виключити ракове захворювання. Також обов’язковим методом є кольпоскопія або вульвоскопия, яка виявить дефекти і нальоти на вульві фонові та супутні захворювання, що часто супроводжують лейкоплакію. Проведення Шиллер-тесту дозволить при фарбуванні розчином Люголя чітко побачити патологічні вкраплення. Використовують і прицільну біопсію з подальшим гістологічним дослідженням тканин слизової оболонки вульви. Якщо провести полімеразну ланцюгову реакцію, можна виявити збудника, який провокує виникнення захворювання.

При появі вищеперелічених ознак слід звернутися до лікаря-фахівця. Проведення діагностичних заходів допоможе повністю визначитися з клінічним діагнозом жінки. Для початку проводять повний гінекологічний огляд з бимануальным вагінальним і дзеркальним обстеженням. При цьому беруть мазки на бактеріоскопічне і цитологічний метод дослідження. З допомогою цитології можна виключити ракове захворювання. Також обов’язковим методом є кольпоскопія або вульвоскопия, яка виявить дефекти і нальоти на вульві фонові та супутні захворювання, що часто супроводжують лейкоплакію. Проведення Шиллер-тесту дозволить при фарбуванні розчином Люголя чітко побачити патологічні вкраплення. Використовують і прицільну біопсію з подальшим гістологічним дослідженням тканин слизової оболонки вульви. Якщо провести полімеразну ланцюгову реакцію, можна виявити збудника, який провокує виникнення захворювання.