Лікування туберкульозу легенів. Не намагайтеся лікувати туберкульоз самостійно, тому що це неможливо. Тим більше, якщо приймати препарати без контролю у мікробактерії туберкульозу або палички Коха, зростає стійкість до ліків, які ви приймаєте не за призначенням і тоді вилікувати туберкульоз буде набагато складніше. На це піде набагато більше часу і коштів.
Курс лікування звичайного туберкульозу – це такий, який чутливий до ліків, вимагає часу від 6 місяців до 2 років. Для припинення розповсюдження інфекції лікування повинне проводитися постійно, без перерв, тільки тоді туберкульоз можна зупинити і придушити його розвиток.
Хворий туберкульозом повинен проходити курс лікування туберкульозом тільки в стаціонарних умовах, під наглядом лікаря. Перебуваючи в стаціонарі і дотримуючи всі процедури, протягом двох місяців мікробактерії туберкульозу припиняють так активно виділятися. Коли небезпеку зараження оточуючих минула, тоді хворий продовжує лікуватися амбулаторно.
Лікування звичайного туберкульозу проводиться за певною схемою, в неї входять такі препарати як ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин і етамбутол. Лікар підбирає індивідуальну комбінацію препаратів, яку хворий повинен буде приймати протягом 2-3 місяців, лікування проходить у стаціонарі. Якщо по закінченні цього часу лікування не дало належного ефекту або дуже слабкий ефект, що обумовлено стійкістю інфекції до того чи іншого препарату, то в хіміотерапію вносяться відповідні зміни. У таких випадках замінюється один або декілька препаратів або ж змінюється спосіб їх введення (внутрішньовенно, інгаляційно). Якщо ж, навпаки, після 2-3 місяців прийому препаратів спостерігається позитивний ефект, протягом наступних 4 місяців призначають лише ізоніазид і рифампіцин. Після закінчення курсу лікування хворий знову здає аналізи і, якщо паличка Коха буде виявлена, значить, туберкульоз перейшов у лікарсько-стійку форму.
Лікування стійкої до ліків форми туберкульозу затягується на роки. Залежно від того, до яких препаратів стійка бактерія туберкульозу, до основних препаратів (ізоніазид, рифампіцин) додають так звані препарати другого ряду – офлоксацин, капріоміцін, етіонамід, циклосерин, паск. Препарати другого ряду набагато дорожче, ніж звичайні ліки від туберкульозу, і лікування ними може коштувати близько 10 000$. Приймати ці препарати можна лише в комплексі, інакше не буде ефекту. Світ Рад навмисно не публікує схему прийому цих препаратів, оскільки безконтрольне лікування формує повну стійкість бактерій і абсолютну невиліковність туберкульозу.
Хірургічне втручання для лікування туберкульозу застосовують вкрай рідко, тому що ефективність цього методу дуже низька.
Раніше невід’ємним елементом лікування хворих на туберкульоз було санаторно-курортне лікування. У наші дні лікування хворих на туберкульоз в санаторіях є лише додатковим засобом боротьби з хворобою. Але якщо хворий відмовляється від госпіталізації, коли це дійсно необхідно, медичний заклад має право через суд направити хворого на обов’язкове лікування в протитуберкульозну клініку. Ця практика застосовується повсюдно для лікування безвідповідальних хворих і забезпечення здоров’я нації.
Раніше невід’ємним елементом лікування хворих на туберкульоз було санаторно-курортне лікування. У наші дні лікування хворих на туберкульоз в санаторіях є лише додатковим засобом боротьби з хворобою. Але якщо хворий відмовляється від госпіталізації, коли це дійсно необхідно, медичний заклад має право через суд направити хворого на обов’язкове лікування в протитуберкульозну клініку. Ця практика застосовується повсюдно для лікування безвідповідальних хворих і забезпечення здоров’я нації.
Добавить комментарий