Паховий дерматомікоз. Захворювання, як паховий дерматомікоз (або трихофітія) – це ураження шкіри грибком. Збудник– це грибок з роду Trichophyton і Microsporum. Зараження може відбуватися від людини, а також і від тварини. Вражає це грибок, як гладку шкіру тіла людини, так і волосянную частину голови, також з’являється на шкірі стопи і на статевих органах. Це грибкове захворювання, як паховий дерматомікоз, в основному проявляється у дітей. У дорослих прояви захворювання, як паховий дерматомікоз, тільки поверхневе і з’являється тільки в складках паху, як зудящиеся еритематозні бляшки. Способи зараження дерматомікозом
Зараження дерматомікозом відбувається через контакти з носієм трихофітії. Переносником грибка можуть виступати як люди, так і тварини. Захворювання може передаватися і через побутові предмети, на яких залишились спори збудника. Особливу загрозу для людини становлять бродячі тварини, що не мають господаря і вимушені весь час проводити на вулиці. Діти дуже люблять гладити бродячих кішок і собак, тому дерматомікоз так широко поширений серед малюків 5-10 років.
Трихофітія шкіри волосистої частини голови поширюється через гребінці, постільна білизна та головні убори. Може передаватися в автотранспорті, через загальні спинки сидінь. Грибкове ураження гладкої шкіри зустрічається не так часто, заразитися можна при використанні чужої одягу або при близькому контакті з носієм хвороби. В основному зустрічається паховий дерматомікоз або трихофітія шкіри голови. У групу ризику входять особи, які нехтують правилами особистої гігієни або люди, які часто контактують з тваринами.
У деяких людей зустрічаються хронічні форми дерматомікозу, які з’являються в дитинстві на тлі ослаблення захисних сил організму або ендокринних патологій, але не виліковуються до кінця, а залишаються в прихованій формі. Такі пацієнти не мають виражених вогнищ грибкового ураження гладкої шкіри волосистої частини голови, але на тілі є незначні області лущення, що локалізуються біля скронь або на потилиці. Вони практично не помітні і хворий може навіть не підозрювати про наявність у себе дерматомікозу, заражаючи при цьому оточуючих людей. Для хронічної трихофітії не характерно наявність точкових елементів висипу або кірочок.
Симптоми трихофітії
Симптоми дерматомікозу можуть бути різними, залежно від локалізації патологічного вогнища та форми захворювання. На гладкій шкірі і голові зустрічається поверхнева трихофітія. Проявляється наявністю округлих бляшок, добре помітних неозброєним оком, злегка піднятих від поверхні шкіри, з різкими контурами.
Зазвичай вогнища дерматомікозу починають утворюватися через 5-7 днів після контакту зі збудником. Волосся, що знаходяться всередині них, часто обламуються або повністю випадають. Шкіра бляшки має рожевий колір, схильна до лущення і свербіння. По її краях знаходяться пухирці, підсохлі скоринки. На волоссі можна помітити специфічний сірий наліт — спори збудника.
Для пахового дерматомікозу характерно поява лусочок на гладкій шкірі сідниць, у паху або в області стегон. Сприяє розмноженню грибів у цій галузі недостатня гігієна зовнішніх статевих органів, носіння тісного одягу з синтетичних тканин, підвищена пітливість. Грибкова інфекція рідко коли обмежується одним вогнищем. Найчастіше в процесі розвитку хвороби виникають нові ділянки лущення.
Для дерматомікозу гладкої шкіри характерна поява округлих вогнищ шкіри, схильної до свербіння і надмірного зволоження. У центрі вогнище зазвичай не має лусочок, а ближче до периферії пляма стає яскравішим, закінчуючись характерним обідком червоного кольору. Грибкове захворювання гладкої шкіри здатне поширюватися на нігті, проявляючись видимим потовщенням нігтьової пластини і виникненням жовто-білих плям.
Якщо не лікувати дерматомікоз, то захворювання здатне ускладнюватися інфекційним ураженням шкіри, нагноюватися і призводити до погіршення самопочуття хворого. При розвитку інфільтративні форми трихофітії пацієнти відчувають слабкість, можуть виникати ознаки інтоксикації: головний біль, збільшення шийних і завушних лімфатичних вузлів.
Лікування дерматомікозу
Основним способом лікування дерматомікозу шкіри є протигрибкова терапія. Активно застосовуються мазі, бовтанки, шампуні та креми, до складу яких входять протимікотичні компоненти (ламізил, экзодерил, міконазол). Хороший протигрибковий ефект дають протирання шкіри розчином йоду.
Пацієнти з дерматомікозами повинні ретельно обстежитися на предмет виявлення у себе супутніх захворювань (цукрового діабету, гормональних розладів). Лікування повинно бути комплексним. Для зняття запалення і свербежу застосовуються протизапальні та гормональні склади. Мазі рекомендується чергувати з обробкою шкіри йодистими розчинами. Терапія в основному місцева, але при ураженні дерматомікозом всієї шкіри голови або великих ділянок тіла можливе внутрішнє застосування лікувальних препаратів.
Протигрибкове лікування підбирається в індивідуальному порядку і лише фахівцем. При неправильно підібраній дозі гормональні та протимікотичні препарати можуть бути токсичні для людини. На період лікування хворого потрібно захистити від тісних контактів з оточуючими.
Профілактика дерматомікозу
- ніколи не користуйтеся чужими засобами гігієни (гребінцями, гребінцями, шпильками);
- віддавайте перевагу натуральним тканинам в одязі;
- дотримуйтеся ретельну гігієну статевих органів;
- не дозволяйте дітям наближатися до безпритульних тварин;
- не використовувати чуже взуття.
Протигрибкове лікування підбирається в індивідуальному порядку і лише фахівцем. При неправильно підібраній дозі гормональні та протимікотичні препарати можуть бути токсичні для людини. На період лікування хворого потрібно захистити від тісних контактів з оточуючими.
Профілактика дерматомікозу
- ніколи не користуйтеся чужими засобами гігієни (гребінцями, гребінцями, шпильками);
- віддавайте перевагу натуральним тканинам в одязі;
- дотримуйтеся ретельну гігієну статевих органів;
- не дозволяйте дітям наближатися до безпритульних тварин;
- не використовувати чуже взуття.
Об авторе