Захворювання Токсокароз. Дуже поширене в світі паразитарне захворювання – це Токсокароз і викликає дану хворобу токсокара – паразит, дуже схожий з людську аскаридой. Основним джерелом зараження людини токсокарой є собаки, а іноді і кішки. При контакті з брудною шістьма або землею, де знаходяться яйця паразита, токсокар потрапляє в організм людини і паразитують там. Основною зоною ризику захворіти токсакарозом, схильні маленькі діти, граючи в піску або з вуличними тваринами. Дорослі також можуть заразитися токсакорозом, за родом своєї діяльності: ветеринари, собаківники, працівники комунальних служб та грабарі. Також допустимо зараження токсокарозом, коли в їжу вживають м’ясо в сирому вигляді або неякісної термічній обробці. Це захворювання не передається повітряно-крапельним шляхом, тому хворий токсокарозом для оточуючих не є небезпечним.
Симптоми токсокарозу
Прояви захворювання залежать від того, в яких органах локалізувався паразит і наскільки інтенсивна інвазія їм. Зазвичай виявляються дві клінічні форми токсокарозу: очна і вісцеральна.
Вісцеральний токсокароз
Ця форма захворювання проявляється рецидивуючої лихоманкою, яка може зберігатися кілька тижнів і навіть місяців. Температура тіла зазвичай не перевищує 38С. У хворих збільшуються лімфатичні вузли, а у важких випадках спостерігається тотальна лімфаденопатія. У більшості хворих вісцеральною формою токсокарозу уражається дихальна система, що проявляється у вигляді бронхітів і бронхопневмоній.
У переважної більшості хворих відбувається збільшення печінки, а у половини з них відзначається ще й збільшення селезінки. Хворі можуть скаржитися на болі в животі, нудоту, блювоту, діарею. Третина пацієнтів скаржиться на появу еритематозних висипань на шкірі (червоні плями), які періодично, то з’являються, то безслідно зникають.
У найбільш важких випадках токсокари вражають серце, викликаючи міокардит, і підшлункову залозу. При міграції личинок паразита в центральну нервову систему можуть розвинутися паралічі, з’явитися судомні та епілептичні припадки. Спостерігаються відхилення в поведінці: хворі стають дратівливими, гіперактивними, можлива поява афектів, порушення концентрації уваги, безсоння.
Очна форма токсокарозу
Очна форма токсокарозу розвивається при зараженні невеликою кількістю личинок гельмінта. В результаті поразки можуть спостерігатися увеїт (запалення судинної оболонки ока), ендофтальміт (гнійне запалення внутрішніх очних оболонок), неврит зорового нерва. Іноді в склоподібному тілі ока спостерігаються мігруючі личинки.
Лікування токсокарозу
Єдиною групою засобів для лікування токсокарозу є група противонематодозных засобів, таких як Вермокс (Мебендазол), Минтезола (Тіабендазол), Дитразина (Діетілкарбамазін).
На жаль, всі ці кошти мають згубною дією в основному на мігруючих личинок токсокар, але погано впливають на паразитів, що знаходяться в тканинах і органах хворої. Препарат, його дозу і тривалість курсу прийому лікар підбирає індивідуально для кожного пацієнта. У більшості випадків одного курсу лікування виявляється недостатньо.
Ефективність лікування оцінюється по поліпшенню самопочуття хворого і результатів лабораторних аналізів крові. Зазвичай клінічні прояви захворювання регресують швидше, ніж наступають поліпшення в результатах аналізів.
Профілактика токсокарозу
Профілактика токсокарозу повинна проводитися не тільки в індивідуальному порядку, а також за допомогою комунальних служб і служб з благоустрою території.
В першу чергу необхідно дотримання особистої гігієни: ретельне миття рук після контакту з землею, піском і тваринами. Особливо ретельно потрібно стежити за дітьми, що грають у пісочницях і з вуличними тваринами.
Ретельне миття овочів, зелені, ягід і інших харчових продуктів, які можуть містити на собі частинки грунту.
Своєчасне регулярне проведення профілактичній дегельмінтизації у цуценят, сторожових і службових собак, які утримуються в квартирах, індивідуальних господарствах і розплідниках.
Виділення спеціально обладнаних майданчиків для вигулу собак, утримання їх у належному санітарному стані. Не можна допускати вигул собак на територіях дитячих садків, шкіл, на пляжах та в міських парках і скверах.
Виділення спеціально обладнаних майданчиків для вигулу собак, утримання їх у належному санітарному стані. Не можна допускати вигул собак на територіях дитячих садків, шкіл, на пляжах та в міських парках і скверах.
Об авторе