Немаловажне значення в тому, як ми себе відчуваємо, як живемо: сумуємо або радіємо життю, грає наша самооцінка. Причому, у переважної більшості з нас, як стверджують вчені, спочатку самооцінка завищена — власні внутрішні і зовнішні достоїнства ми оцінюємо вище, ніж у інших. Це потім, в процесі життя і набору досвіду, самооцінка може знижуватися. Але і то не у всіх.
Винен у цьому — у нашої початкової завищеній самооцінці, спеціальний відділ головного мозку, що відповідає за почуття власної переваги. Такий висновок містять результати недавнього дослідження японських вчених. Причому, правильно впливаючи на цей центр, людини цілком можна повернути “на грішну землю”, що, безперечно, допоможе йому швидше і правильніше усвідомити, хто і що він у цій в житті, до чого слід прагнути, тобто направити його на шлях Істини.
У ході свого дослідження вчені за допомогою МРТ спостерігали за діяльністю головного мозку 24 чоловіків. Особливу увагу дослідників привернули зони мозку, відповідальні за формування самооцінки. Як виявилося, в смугастому тілі і фронтальній корі мозку присутні спеціальні нейрони, що володіють здатністю обчислювати допамін (так званий “гормон задоволення”). Формуючи собою певні ланцюжка, ці нейрони “складають” собою рівень нашої самооцінки.
У процесі свого дослідження вчені порівняли дані по активності у досліджуваних рецепторів дофаміну з результатами тестування, метою якого було з’ясування внутрішньої самооцінки добровольців, що ті про себе думають, наскільки оптимістично ставляться до життя і наскільки зовні привабливими себе вважають.
Як виявилося, оптимісти по життю — люди, що володіють підвищеною самооцінкою (що, власне, одне і те ж) мають невелику кількість дофамінових ланцюжків в головному мозку. А ось ті, хто не впевнений у собі, схильний до депресій, мають в мозку значно більше, ніж перші, число подібних нейронів. Таким людям досить важко жити і радіти життю. До речі, рекомендую в цій статті: “Як навчитися радіти життю? Три корисних ради.” на сторінках сайту beautyhuman.ru Ви відкриєте для себе багато цікавого на цей рахунок.
Як стверджують вчені, людський мозок не так просто спочатку запрограмований на високу самооцінку. Це допомагає нам перебувати в стані спокою і рівноваги з світом, який нас оточує. Людей же, які мають надто завищену самооцінку і відкрито демонструють її всім оточуючим, суспільство відкидає.
Давайте жити і радіти життю!
Об авторе