Тиреотоксикоз щитовидної залози. Дуже важливим органів внутрішньої секреції для організму є такий орган, як щитовидна залоза. І якщо раптом з якихось причин, що виробляється кількість гормонів щитовидної залозою, перевищить норму, то в такому випадку розвивається такий стан, який називається тиреотоксикозом (гіпертиреоз). Даний стан, коли підвищений рівень тиреоїдних гормонів – це наслідок якогось захворювання щитовидної залози. В основному гіпертиреоз виникає в наслідок патології щитовидної залози:
- дифузний токсичний зоб (Базедова хвороба);
- вузловий зоб;
- тиреоїдит (запалення щитовидної залози внаслідок перенесеної вірусної інфекції).
Симптоми гіпертиреозу можуть з’явитися через передозування препаратів, які містять в собі тиреоїдні гормони.
Симптоми тиреотоксикозу
Ознаки тиреотоксикозу з’являються тільки у разі великого надлишку гормонів щитовидної залози в організмі. Невелике підвищення рівня гормонів рідко викликає розвиток змін з боку внутрішніх органів.
Зовнішні ознаки тиреотоксикозу
Одним з основних ознак гіпертиреозу є збільшення очної щілини, збільшення і випинання вперед очного яблука (екзофтальм), у хворих виникає, так зване витрішкуватість. Крім цього у хворих виникає гіперпігментація століття – вони стають коричневого відтінку.
У хворих тиреотоксикозом помітні зміни на шкірі. Вона постійно тепла, волога, сповільнюються її вікові зміни. Страждають при захворюванні і нігті, може відбуватися відшарування нігтьових пластин від нігтьового ложа.
Внутрішні ознаки тиреотоксикозу
У хворих виявляється гіпертензія (підвищення артеріального тиску), тахікардія (прискорене серцебиття) і почастішання пульсу. При прогресуванні захворювання може розвинутися серцева недостатність. Часто хворі скаржаться на задишку.
При легкого та середнього ступеня тяжкості захворювання у хворих нерідко підвищений апетит. А при важкому перебігу тиреотоксикозу апетит навпаки знижується, можуть з’явитися розлади травлення (запори або проноси), в результаті чого хворі втрачають масу тіла.
Люди, які страждають гіпертиреозом, скаржаться на постійну стомлюваність, слабкість, іноді з’являється тремор кінцівок. У деяких хворих постійно підвищена температура тіла, вони скаржаться на те, що їм постійно жарко.
При захворюваннях, що супроводжуються тиреотоксикозом, страждає і нервова система. Хворі стають нервовими, збудливими, неспокійними, порушується сон. Часто спостерігається прискорення мови.
При гіпертиреозі у жінок можливе порушення менструального циклу, а в чоловіків нерідко спостерігається зниження потенції.
Діагностика тиреотоксикозу
Зазвичай діагностика не представляє труднощів для лікаря, завдяки яскраво вираженій клінічній картині. Для підтвердження діагнозу хворому призначає аналізи крові для визначення в ній концентрації гормонів щитовидної залози і гіпофіза, ультразвукові та радіоізотопні методи дослідження, а також комп’ютерна томографія органу.
Лікування гіпертиреозу
Схему лікування цього захворювання може підібрати тільки лікар-ендокринолог, спираючись на результати діагностичних досліджень. Своєчасне лікування сприяє швидкому відновленню нормального самопочуття.
У більшості випадків хворим призначається консервативне лікування препаратами, які перешкоджають утворенню і накопиченню надлишкової кількості гормонів щитовидної залози. Антитиреоїдний препарати (Тирозол, Мерказоліл), іноді необхідно приймати досить тривалий час.
При відсутності ефекту від медикаментозної терапії та наявності у щитовидній залозі вузлів великих розмірів необхідно оперативне лікування. Під час хірургічного втручання видаляється частина тканин органу. Об’єм, що залишився тканини продовжує продукувати тиреоїдні гормони, в кількості, достатній для забезпечення нормального функціонування організму. Іноді через деякий час після операції можливі рецидиви захворювання або, навпаки, розвиток гіпотиреозу.
Радиойодтерапия – широко використовуваний метод для лікування тиреотоксикозу. Метод заснований на тому, що клітини щитовидної залози мають здатність зв’язувати і накопичувати радіоізотоп йоду J131, який пошкоджує тканину органу. Таким чином він надає місцевий опромінювальних ефект тільки на клітини щитовидної залози, не пошкоджуючи при цьому інші органи. В результаті дії J131 відбувається загибель тиреоцитов, об’єм щитовидної залози зменшується, що сприяє зниженню вироблення гормонів. Нерідко в результаті застосування радіойодтерапії розвивається гіпотиреоз – стан назад тиреотоксикозу, при якому в організмі знижується рівень гормонів щитовидної залози.
Радиойодтерапия – широко використовуваний метод для лікування тиреотоксикозу. Метод заснований на тому, що клітини щитовидної залози мають здатність зв’язувати і накопичувати радіоізотоп йоду J131, який пошкоджує тканину органу. Таким чином він надає місцевий опромінювальних ефект тільки на клітини щитовидної залози, не пошкоджуючи при цьому інші органи. В результаті дії J131 відбувається загибель тиреоцитов, об’єм щитовидної залози зменшується, що сприяє зниженню вироблення гормонів. Нерідко в результаті застосування радіойодтерапії розвивається гіпотиреоз – стан назад тиреотоксикозу, при якому в організмі знижується рівень гормонів щитовидної залози.
Об авторе