Вузлова еритема

Вузлова еритема

Запальні вузлові зміни в підшкірній тканині. Вважається, що в патогенезі відіграють роль імунні комплекси. Може розвиватися при:

• інфекціях — стрептококи, Mycobacteriumtuberculosis, Mycobacteriumleprae, Yersinia, Salmonella, Chlamydophilapneumoniae, Neisseriagonorrhoeae, віруси (CMV, HBV, HCV, EBV, ВІЛ), гриби;
• реакціях після застосування ЛЗ — антибіотики (особливо пеніцилін), сульфаніламіди, похідні піразолу;
• захворюваннях — саркоїдоз (одна з найбільш частих причин), неспецифічні коліти, синдром Світа (Sweet) [дерматит з нейтрофілією], системні захворювання сполучної тканини (СЧВ, поліміозит/дерматоміозит, системна склеродермія, системні васкуліти);
• вагітності або прийом пероральних контрацептивів.

Клінічна картина і типове перебіг.

Хворіють в основному (&?;90% випадків) жінки. З появою вузлів часто спостерігається: погане самопочуття, субфебрилітет або пропасниця, артралгія або артрит, симптоми запалення верхніх дихальних шляхів, симптоми з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту (біль у животі, діарея). Вузли найчастіше розташовані на передній, рідше на задній поверхні гомілок, ще рідше на стегнах, сідницях, плечах, голові або тулуб. Середній діаметр 1-1,5 см, можуть зливатися між собою. Шкіра над зміненими ділянками з гіперемією, гіпертермією, некрозу ніколи не спостерігається. Вузли є болючими, зберігаються до 2-9 тиж., загоєння відбувається без формування рубців. Переважно протягом декількох тижнів в місцях вузлів залишаються коричневі плями. У близько половини хворих бувають рецидиви, частіше взимку та навесні.

Діагностика узлавой еритеми

Допоміжні дослідження:

1. Дослідження крові: після появи вузлів виявляють прискорення ШОЕ (у 60-85%), лейкоцитоз з перевагою нейтрофілів, підвищену концентрацію імуноглобулінів (часто) і підвищену активність трансаміназ в сироватці.
2. Інші обстеження: в залежності від причини, наприклад, при РГ грудної клітки можуть бути виявлені типові для саркоїдозу зміни.

Діагностичні критерії

Діагноз встановлюють на підставі клінічних симптомів. Гістологічне дослідження біоптату шкіри проводять у виняткових випадках, наприклад,  коли виникає необхідність диференціювати з ідіопатичним панникулитом (хворобою Вебера-Крисчена).

Диференціальний діагноз

Діагноз встановлюють на підставі клінічних симптомів. Гістологічне дослідження біоптату шкіри проводять у виняткових випадках, наприклад,  коли виникає необхідність диференціювати з ідіопатичним панникулитом (хворобою Вебера-Крисчена).